Terykony

Nastia miała dziesięć lat, gdy pocisk wystrzelony przez rosyjskich terrorystów w sylwestra zmienił jej życie na zawsze. Odebrał życie jej ojcu i zniszczył ich dom. Szkoła Nastii znajduje się zaledwie w 500 metrów od linii frontu na Donbasie. Miejscem spotkań i placem zabaw dzieci są wszechobecne hałdy – symbol dawnej świetności górniczego regionu.
Wojna stała się czymś powszechnym. Po prostu częścią krajobrazu. Jedynym środkiem przetrwania dla rodziny Nastii jest złom. Senia ma siedem lat. Jest pierwszoklasistą. W ciągu siedmiu lat swojego życia widział siedem lat wojny i ani jednego dnia pokoju. Jego ojczym kopie groby, aby zarobić pieniądze na nowy garnitur i plecak dla Senii. Na hałdach to przejmujący obraz o dorastaniu dzieci w czasie wojny.

Насті було десять років, коли ракета, випущена російськими терористами в новорічну ніч, назавжди змінила її життя. Вона позбавила життя її батька і зруйнувала їхній будинок. Школа Насті розташована всього за 500 метрів від лінії фронту на Донбасі. Місцем зустрічі та ігровим майданчиком для дітей являються всюди присутні терикони – символ колишньої шахтарської слави краю.
Війна стала буденністю. Просто частина ландшафту. Єдиним засобом виживання для родини Насті є металобрухт. Сені сім років. Він першокласник. За сім років свого життя він бачив сім років війни і жодного дня миру. Його вітчим копає могили, щоб заробити грошей на новий костюм і рюкзак для Сені. ТЕРИКОНИ – це зворушлива картина про дорослішання дітей під час війни.